2c34cf90d695e5896623e300f8d5f4be.jpg

Ну.... в принципе.... вот....

Всем здрасте! Зовут меня Илья, человек я на блогах не новый, прибыл я на хб с блогов футбол.юа, сбегая от тамошних войнушек... Первую статью уже опубликовал, а поздороваться забыл.... Уж простите засранца:-)

Люблю и умею общаться на любые темы, кроме эмо, гламура и попсы. Ну.... вообщем всё:-)


Открыть Комментариев 10
Музыка : Наутилус Настроение : Норм

Йозеф Бікан - невизнаний король футболу.

  Продовжуються канікули, тому я продовжую, сподіваюся, що радувати, своїми статтями. Хоч я і пообіцяв Сані написати аналітику, але на свій превиликий жаль, зрозумів, що в мене добре виходять лише біографії.

  Йозеф Бікан народився у Відні 25 вересня 1913 року. У Відні у ті часи був у моді культ футболу, тому маленький Пепі( це загальноприйняте скорочення від імені Йозеф) просто не мав права захворіти чимось іншим.

  Усі його родичs були чехами, а батько воював у Першу світову війну, але помер він у 1921 році не від поранень, а від футбольної травми. Коли він грав за Герту, був такий клуб у Відні, він отримав по ниркам та невдовзі помер.

  Справу батька у Герті продовжив Пепі. Він пройшов усі підліткові команди клубу, але, коли помер і старший брат, він мусив піти до взуттєвої  фірми Шустек, яка високо цінувала футбольний талант Йозефа, та як кожне поважаюче себе предприємство у той час мало свою футбольну команду.

  15-річний Пепі став відомим на весь Відень та через рік він перейшов грати до фірми Фарбенлутц, яка ще й взяла працювати його матір. Майже на кожному матчі за участю Пепі був дуже відомий на усю Європу захисник Рапіду Роман Шрамзайс. Було зрозуміло навіщо. Пепі пообіцяв, що приїде до школи Рапіду разом зі своїм другом Фердінандом, але грошей на квиток не вистачило і юні зірки йшли пішки. Але, коли вони прийшли на тренування, то побачили, що там дуже багато талановитих футболістів, які навіть не були на контракті. Пепі та Фердінанд злякалися та пішли.

  На наступному тижні на гру за участю вундеркінда знов прийшов Шрамзайс та потребував пояснень. Пепі нічого сказати не міг і йому було доручено прийти прямо у роздягальню молодіжної команди проти аматорів. Юніори виграли 7:5, а всі сім голів забив Пепі, це при тому, що він вперше грав з партнерами, але його унікальна техніка ведення м'яча... Цю техніку він розробив... граючи у футбол без чоботів!

  Вже через тиждень після того, як Біцан прийшов до юнацької команди він мав грати, але поле раскисло після дощу, та ігри низових команд було відмінено. Пепі усівся на трибуни. Але його попросили зіграти за резервістів. Він зробив дубль, а рапід виграв 3:1. Після цього Біцан лише тричі з’являвся на полі у команді аматорів, а увесь сезон провів у футболці резерву. Команда забила феноменальну кількість голів – 263. Тоді футбол був інший, без захисту, але все ж таки...

  3 вересня 1931 року Йозеф Біцан вперше вийшов на поле у складі першої команди рапіду у дербі проти Аустрії. Справи у Рапіду тоді йшли погано, тому шанси Аустрії розцінювалися як значно вищі.

  За рахунку 4:2 на користь Рапіду Біцан у боротьбі із Карлом Галлем зломав руку. Він сказав про це головному тренеру Шенекеру. Той сказав, що його це не хвилює и Пепі повинен продовжити гру. Пепі вийшов и забив ще один гол. Рапід виграв 5:3.

  Його проходи були просто феноменальні. Він був найшвидшим футболістом свого часу, бігаючи сто метрів за 10,8 секунд. Глядачі часто викрикували: Пепі, соло!

  У 1933 році його вперше узяли у збірну на матч із Шотландією, а уже у наступному матчі із Голландією Пепі забив перший гол за збірну.

  Потім був матч у Римі із дуже сильною Італією, у якому Пепі та компанія просто змели макаронників. 4:2. Потім був Чемпіонат Світу, у півфіналі якого італійці узяли реванш 1:0.

  Після ЧМ Празька Славія, клуб із дуже великим бюджетом, послав свого скаута до Відня, щоб той привіз до Славії Біндера. Той сів на трибуні та побачив як Пепі забив п'ять м’ячів. Коли його запитали де Біндер, він сказав щоб ті забули про Біндера. Там є Біцан. Який до того ж ще й має чеське коріння.

  Але Рапід не хотів відпускати головну зірку, тим самим псуючи відношення між гравцем та клубом.

  Йозеф хотів грати на історичній Батьківщині, тому пішов на маленьку хитрість. Він мав перейти в Адміру, при умові, що та через два року відпустить його до Праги. Угода була оформлена, але Рапід наклав дев’ятимісячну дискваліфікацію.

  Але він грав у збірній, куди його брав Майель. Перед матчем 1936-го року із Англією він позвав додому Біцана, та сказав, що той замість лівого інсайда гратиме центрфорварда. Біцан переконав тренера, що буде краще, якщо він буде грати на звичній позиції, та навіть пообіцяв перемогу. Перемогли з рахунком 2:1.

  Біцман відіграв свій рік у Адмірі, але клуб почав відмовлятися від своїх слів. Вони просто не хотіли віддавати найкращого гравця. Але, не глядячи не на що, Пепі все ж таки перейшов до Славії.

  За перехід він відразу отримав 1500 крон, на які можна було купити три дорогих автомобілі. У 1938-му році Славія обіграла Ювентус 4:0, та отримала премію 800о крон. Крім того, директор банку пообіцяв заплатити Біцану по тисячі за гол. Він забив усі 4, таким чином отримавши 12000 крон, при тому, що робітник отримував 800 а місяць.

  На ЧЄ 1938 він не зіграл, тому що не встиг стати чехом.

  Він дебютував за Чехословакію трьома голами у ворота шведів. А вже у сезоні 38/39 Чехословакія перестала існувати, бо третину території окупувала фашистка Германія. Чемпіонат Чехії, правда під іншою назвою, продовжував розігруватися усю війну. Біцан незмінно ставав кращим бомбардиром, разом із цим працюючи на сталелітийному заводі.

  Ювентус проявив інтерес до Біцана, але він відмовився їхати до комуністів. Іронія долі, комуністи прийшли вже у 48 році та відібрали у Пепі майно на 50 мілліонів крон. Самого Пепі вигнали із Славії, яка стала поліцейською командою та була названа Динамо.

  Він знову був бідний. Але з репутацією. Екс - захисник Чехії Ладислав Женишек протягнув руку допомоги, узявши у клуб другого дивізіону від предприємства у Вітковиці. Йозеф забив 76 голів у 22 матчах та клуб вийшов у перший дивізіон.

  Влада мала намір відібрати і квартиру у Празі, у якій Біцман не жив, але змилувалася, та залишила хоч житло, при умові, що там будуть жити. Довилося поміняти клуб на Спартак.

  Раптом 39-річного Біцана узяла назад його колишня команда. Армійській клуб Дукла призвав трьох провідних гравців у армію, разом з цим до своїх рядів. Довілося повертати ветерана...

  Останні два року своєї кар’єри Біцан був граючим тренером, грав би й далі, якщо б не постановлення комуністичної влади про те, що тренер не може виходити на поле.

        Біцан очолював "Динамо" до 1956 года, потім "Слован" Ліберець  (1956-57), "Спартак" Брно (1957-58), "Банік" Пршибрам (1958-59), "Кладно" (1959-60), "Спартак" Градець-Кралове (1960) и бельгийскій "Тонгерен" (1969-72), який Біцан за дво роки підняв на два дивізіону.

  Один раз Біцан пішов на першотравневу демонстрацію, та люди побачивши його почали замість імені секретаря партії скандувати ім’я Біцана. Влада, злякавшись його популярності просто вислала його з міста.

   Він помер у віці 88 років у 2001 році, останні два роки живши у лікарні.    

                      


Метки: бікан
Открыть Комментариев 22




Содержание страницы

Метки

Календарь
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Интересы
ОБОЗ.ua